Випускний

Ведуча.

 Роки, роки!

Невпинні, невблаганні,

Вони пливуть рікою в небуття,

В безодні тихо тонуть і зникають…

На жаль , рокам немає вороття

Та пам’ять, - джерело життя й безсмертя,-

Вихоплює із глибини років

Те, що було найкраще, наймиліше

Що не заблудить в гущавині віків.

Ведуча.

 Линь же, музико, в небо гучніше,

 В добру путь лунай, в добрий час!

 Вище голови! Йдіть веселіше!

 Ми ласкаво запрошуєм вас!

Під музику» діти заходять до зали.

 Батьки благословляють дітей і посипають зерном.

Ведучий

 Ідіть  під рушником, хлопчики й дівчатка!

Хай чистим полотном встеляться ваші  життєві дороги.

Шануйте батька і матір, що дали вам життя й любов на віки!

А ви, батьки, благословіть своїх дітей!

Батько

 Сини і дочки, наші рідні діти,

Ось час настав зробити крок вперед.

Ви стали старші,  стали розумніші,

У добрий час благословляємо ми вас.

Мати

 Сієм сьогодні зерном ваговитим,

В житті, щоб були завжди працьовиті,

Мали лиш шану й повагу людей,

Радо всміхався кожен вам день.

1.      Добрий день, шановні гості!

          Раді вас вітати!

          Всім  бажаємо здоров’я

          Й щастя повну хату!

2.      Дорогі мами, тата

          Бабусі і дідусі

          І звичайно гості всі!

          Ми сьогодні зустрілись

          В тіснім нашім крузі

          На радісне свято - веселе, чудове,-

          Ваші діти закінчили

          Початкову школу!

3.      Хай пісня тут лине!

          Хай сміх тут лунає!

          У кожного радісна усмішка сяє!

          Всі дружні веселі – радійте за нас

         Всі: Ми всі перейшли у 5 клас!  

4.      Скільки зустрічали свят ми у цій залі,

          А такого свята ми іще не знали!

          І сумне й веселе в нас сьогодні свято,

          Будуть всі у 5 нас випроводжати.

5.      Багато доброго, нового

           Життя відкриє ще для нас

          Як перша сходинка до нього,

          Для всіх нас буде п’ятий клас.

6.       Сьогодні тривожний і радісний день,

          Зібрались ми всі в цьому залі,

         Читаєм вірші і співаєм пісень,

          Ми зовсім дорослі вже стали.

Доброго дня, наші гості! Ось і прийшов цей святковий день. На вулиці світить яскраве   сонце,   співають   пташки, сонце пестить нас своїм золотим промінням.

Час   летить   невблаганно   і змінює   все,   що   нас   оточує. Життєва дорога людини також мінлива і нелегка, несе в життя і сум, і радощі.

Все має початок і кінець. Не можна сказати, що закінчується дитинство   наших   дітей.   Однак сьогоднішній день проводить невидиму   межу   між   дитинством   і юністю. І саме той час прийшов до наших 4 класників.

Тож вітаємо їх і надаємо їм слово.

(Звучить музика). Моє дитинство

Дитинство наше радісним було

Та раптом відзвеніло й відцвіло,

Злетіло тихо в сині небеса

І, мабуть, не повернеться назад.

Приспів:

Зачекай, моє дитинство! Зачекай!

Не спіши летіти у далекий край!

Наче птаха, білі крилоньки згорни, |

Щоб по довше ми лишалися дітьми! | (2)

А я кричу дитинству: "Зупинись!"

А я його благаю: "Повернись!"

Воно сміється лагідно мені:

Я повернусь до тебе уві сні...

Приспів.

                                            Все далі в небі зірка осяйна,

Мені завжди світитиме вона,

Від лиха берегтиме у житті,

Освятить всі дороги і путі.

Сьогодні ми говоримо про нас-

4 великий, дружній клас.

Клас веселий і кмітливий.

Може витримати все.

Усі перепони і перешкоди

На своєму шляху знесе.

Навчання в школі

Не пройшло даремно

Про нас знає вся школа

І це нам приємно.

У нашому класі всі дружно ми живем,

Кому щось потрібно – допоможем без проблем.

Ми гарні учні – нас будуть любить,

А нашим батькам за нас не червоніть.

             Пісня «Дружній клас»

Ранком ясним щодня йду до школи я,
На душі знов луна пісня солов'я,
Бо люблю дружний клас, друзів дорогих,
Зустрічаю щодня і вітаю їх.
Приспів:

Дуже добре, що у нас
Невеликий дружний клас,
Хлопці спритні і швидкі,
пустуни такі
А дівчата - говорушки,
Невгамовні сміхотушки, -
Словом, дивний в школі клас 
4 клас у нас

А дівчата у нас - господині всі
Вишивать, готувать і співать пісні,
Ну, а хлопці - борці, різні хоч на зріст,
Полюбляють футбол в них до цього хист.

Приспів.

Зараз ми - школярі, та через роки,
Може, створим таке, щоб на всі віки
Пам'ятали про нас, як хороший клас -
Ще ми років аж сім маєм на запас.

1.Давно-давно тому, чотири роки,
Коли осінні дні були,
Почулись в школі тихі кроки:
Це ми у перший клас прийшли.

2.Читати трошки ми вже вміли,
Писати ж зовсім не могли.
Батьки нас рахувати вчили, –
Такі маленькі ми були!

3.Ще довго літери вивчали
І по складах ледь-ледь пливли…
Колись на пальцях рахували,
І до мільйонів аж дійшли!

4.Тепер же нас і не впізнати,
Бо скільки знань ми здобули!
Писать навчилися, читати,
Чотири сходинки пройшли!

5.А що згадаємо, хлоп’ята,
Всі вісім сотень днів важких?
Нехай почують мами й тата,
Чого ми вчились тут без них.

6.Перший клас, наш перший клас!
Скільки справ зустріло нас!
Треба фрукти рахувати,
По складах книжки читати.

7.А письмо – це справжні муки:
Від напруги ниють руки!
Вам би, пальчики-билинки,
В ляльки гратись, у машинки !
Та коли ж? Весь час веди
Знаки, літери, склади!…

8.Ну а час же не чекає –
Швидко якось пролітає.
Ось уже й весні кінець,
Що ж, хто вчився – молодець!

9.Другий клас. Пішла таблиця.
Й почала нам часто сниться.
Ми її вчимо, вчимо,
На уроках «горимо».

10.Різні дії як насіли –
Розібрать немає сили!
Додавання, віднімання –
Жарти, мінімум старання,
А от множити, ділити –
Годі, браття. Й говорити!

11.Стали в ряд частини мови.
Їх багато, чесне слово!
Як би тут не розгубитись
І хоча б чогось навчитись!

12.Ми трудились що є сили,
Цінне все, чого нас вчили.
Всю програму вже пройшли,
Другу висоту взяли.

13.Ось і третій рік ми вшколі,
Цифри вирвались доволі.
Цифри вирівнялись строєм,
Як солдати перед боєм.

14.Скільки їх? Не полічиш!
Стулиш рота і мовчиш.
А ще множити, ділити…
Мізки б тут не розгубити!

15. Далі йде 4-й клас.

Учні. До ДПА готують нас.

Грізно потяги гудуть,

Пароплави все пливуть...

Треба шлях порахувати,

Звідкись час і швидкість взяти.

16.Не задачі – просто мрія:
Розбереш тут, яка дія!
Їздимо ми по планеті
Шляхом, морем, на ракеті…

17.І читання далі мчить:
В ньому майже кожна мить.
Відкриває шлях в світи,
Не були де я і ти.

18.Казка, вірш, оповідання,
Увесь час ведуть змагання:
Хто цікавіше розкаже,
Ще й корисне щось покаже.
Можна всюди мандрувати,
Коли вже навчивсь читати.

19.Нелегкі завдання в мові:
Скільки звуків, букв у слові,
Підмет, присудок знайди,
Швидше речення склади…

20.З дієсловом розберись,
І відмінювать навчись…
Не питають, чи ти здібна, –
Всім же грамотність потрібна!

Пісня «Букварі і читанки»

 Наш шкільний корабель помандрує по хвилях

       Незнайомих до нині цікавих наук.

       Та місток капітанський спустіє на хвилю,

       Наша вчителька перша залишається тут.

           Ми писати вчились, вчились малювати,

       З піснею дружити, друзів завели.

       Ми усі навчились з сонечком вставати,

       В початковій школі весело жили.

27.   Нас навчала вчителька рідний край любити,

        Берегти природу, ріки і поля.

        Нам у ріднім краю на землі цій жити,

        І тому найкраща всім – рідная земля!

28.   Нас навчала вчителька працю поважати,

        З добротою в серці завжди йшла до нас.

        Нас вона навчала розуміти жарти

        І тоді сміявся весело весь клас.

29.   Ще ми полюбили, коли в школі свято,

        Кожен був артистом, говорив слова.

        Готувались діти весело й завзято,

        А в душі звучала музика жива.

30.   А у вікна школа заглядали весни,

        Всі ми підростали аж на цілий рік.

        В початковій школі так було чудесно,

        Дням у ній цікавим не вели ми лік.

32.  Перші кроки в школі просто не даються.

       Сміх тут був і сльози, радість і печаль.

       А сьогодні з вчителем ми вже розстаємось,

       І прощатись з нею якось трохи жаль.

33.   Незвичайно якось стислося серденько,

        Спогади, як хвилі, зрушились нараз,

        Тож давайте, друзі, вклонимось низенько,

        Й подаруєм квіти вчительці від нас!

Діти вклоняються і дарують квіти першій вчительці.

34.   Наша перша вчителько, любе наше сонце!

        Вам уклін низенький і любов палку

        Посилають діти променем в віконце

        І дарують щиро пісеньку дзвінку.

35.  Ми  всі  закінчили  четвертий  клас,

         І  старше  життя  вже  чекає  на  нас.

        Але  ми  сьогодні  на  нашому  святі

        Велике  “спасибі”  хочем  сказати

        Всім  вчителям  в  урочистий  цей  час

        За  те,  що  навчали  добре  Ви  нас !.

36. Спасибі  керівництву  школи

         За  те,  що  школа – дім  наш  рідний.

          Не  підведем  її  ніколи,

         Її  ми  слави  будем  гідні.

37.   Завідувач філії  – фігура  центральна.

           Як  кажуть  в  народі – всьому  голова !

          Галина Михайлівна   на  місці – то  й  школа  у  шані,

           І  як  вона  скерує – так  підуть  діла !

          Слово надається директору школи.   Вручаються квіти.

38.  А у завідувача філії  є права рука –

       Це Жижкун Антоніна Миколаївна

       Робота в них зовсім не легка,

       І всі про це у школі знають.

       За те щоб ви були прихильні до нас,

       Прийміть сьогодні ці квіти від нас!

                   Слово завучам.

39.  Спасибі усім, хто працює,  у школі.

       За ласку, увагу, турботу й тепло.

       Щоб ви ніколи не хворіли,

       Щоб в мирі і достатку жили.

       Сили вам, наснаги, мужності й терпіння,

       Щоб нерви не псували деякі створіння

Частівки

Частівки
1-й учень.
Приготуйте фотоплівки!
Зараз дружно весь наш клас
Заспіває ще й частівки
І для себе, і для вас!
2-й учень.
Ми, звичайно, не найстарші,
Але вже й не малюки.
Знають всі: четверті класи
— Це також випускники.
Приспів:
Знають всі у школі нас
— Вас віта четвертий клас.
3-й учень.
Як були ми ще малими,
Всі казали: малюки.
А тепер не малюки ми,
Ми тепер — випускники!
5-й учень.
Вже позаду початкові,
Перейшли у 5-й клас,
Хай приймає старша школа
У свою сім'ю і нас.
6-й учень.
Ой, провчились всі ці роки
Ми ну просто залюбки!
На уроках ми - сороки,
На перервах — козаки!
7-й учень.
Ми навчились рахувати
І письмово, і в умі.
Нам не треба калькулятор,
Калькулятор — ми самі.
Приспів.
8-й учень.
Всі навчилися писати,
Ну і я навчився теж.
Кажуть вчителька і мати:
«З ліхтарем не розбереш».

Так, сьогодні дійсно можна

Трохи нам пожартувать,

І веселії частівки

Вам усім подарувать.

Наших вчителів усіх

Щиро ми вітаємо,

І найкращі побажання

Ми їм посилаємо.

Швидко щоб перевіряли

Всі наші завдання,

Не сиділи над книжками

Звечора до рання.

Щоб лиш гарнії оцінки

Виводила ручка,

Регулярно поступала

На картку  получка.

Незважаючи на всі

Капосні реформи

Ви ніколи не втрачайте

Бадьорої форми.

Ось і все, кінець співанкам,

Дякуємо за любов.

Ви поплескайте гарненько,

Аплодуйте всі разом.

Вчитель. Погляньте, діти, на своїх батьків, їхні очі сяють щастям, а десь у глибині затаїлась тривога, бо попереду ще стільки випробувань!

 Зробіть так, щоб передчасні зморшки не лягли на їхні прекрасні обличчя, щоб їхні серця були спокійні за вас!

        Ми  до  батьків  сказати  хочем  слово             42.  Із нами ви уроки вчили,

             І  привітати  хочем  від  душі.                                  І малювали, і лічили.

         Бо  без  батьків  чого  ми  в  світі  варті ?          Хіба б ми все те розв’язали,

             Без  маминої  ласки  і  тепла,                                Що нам у школі задавали.

             Без  батьківської  строгості  і  жарту,         43. Писали з нами  твори вдома,

             І  без  свого  родинного  гнізда.                          І як встигали, невідомо,

    44.  Нести домашнії турботи,                                         При цьому готувати їсти,

           Ходити на свою роботу,                                       Білизну прати, місити тісто.

           І залишатися на диво                                                                              

            Красивими і молодими!                               45.  І правильно було б зробити:

                                                                                        Оцінку кожну розділити.

41.   Ви  ж  нас,  як  пташат,  зростили,                  Бо ваше сидіння і терпіння,

            Давали  дітям  раду,  як  могли.                            А наше вперте неуміння

            І  в  наших  душах  сонце  засвітили,                Давали добрі результати,

            І  крила  для  польоту  нам  дали.                      Кохані мами й мудрі тата.

     

46.  Матусю, матусю рідненька,                      47.  Ночами, рідненька, не спала,

       Життя дарувала мені,                                          Коли я бувало хворів.

       І сонечко в синьому небі,                                    Любов’ю мене лікувала

       І росяні ранки ясні.                                              Ще краще від тих лікарів.

48.  Як падала – ти підіймала,                          49.  Хай щастя тобі усміхнеться,

       Втирала сльозинки рясні,                                 Хай все удається в житті.

       І пестила, і обіймала.                                        Хай квіти для тебе лиш квітнуть,

       Минали і болі, й жалі.                                       Хай ранки цвітуть золоті!

Пісня «Кажуть тато й мама»

ВЧИТЕЛЬ:

Дорогі батьки!

 Ви дяку прийміть за дитину хорошу,

За втрачені сили, недоспані ночі,

За допомогу, за ваші уміння,

За віру в дитя, за ласку й терпіння.

За те що у класі ремонти робили,

Костюми красиві до свят готували,

Уроки робити завжди помагали.

Бажаю ще більше терпіння набратись.

Бо ще сім років вам разом навчатись

А зараз настав час для нагороджень

А зараз хвилююча і урочиста мить нашого свята. Ми нагороджуємо подяками батьків за добросовісну допомогу, щиру підтримку, неабияку силу волі, за відчайдушне терпіння і витримку.

Нагородження батьків подяками.

Пісня «Моє ім’я Батьківщина                       

Моє ім'я Батьківщина 
Лелеки легке крило 
Моє ім'я Україна 
І  сонечка тепло 

Моє ім'я Вишиванка 
Я хрестик на полотні 
Моє ім'я синє небо 
I сонях малий під ним 

Татові слова 
Україна це я 
Мамині пісні 
Україна це ти 

Моє ім'я Степ широкий 
Моє ім'я Хліба смак 
Останній шкільний дзвіночок 
Над сивим Дніпром туман 

Моє ім'я то Надія 
Моє ім'я то Любов 
Моє ім'я чиста мрія 
И віра що з нами Бог 

Татові слова 
Україна це я 
Мамині пісні 
Україна це ти

Татові слова 
Україна це я 
Мамині пісні 
Україна це ти

Україна це ти

ГУМОРЕСКИ

Плететься учень до класу: червоний, мокрий! Падає на стілець, стогне:
—  Ой, не можу, зараз вмру!
Підходить хлопчик, питає:
—  Петрику, що сталось? Тобі погано?
—  Ой, нема чим дихати, вмираю...
— Ти захворів?
 — Не можу, ой, ой, змучився....
—  Може, додому підеш? (Учень одразу сідає рівно).
—  Ти що? Чуєш дзвоник на урок? Ось на уроці і відпочину.

– Чим  відрізняються  свійські тварини від диких ?

–                   Дикі  тварини  нікому  добровільно не віддають молоко та яйця.

 – Ти  біжиш,  ви біжите. Він чи  вона біжить.

Питання  вам  задам  просте:  який  це  час  скажіть ?

Миколка руку від плеча зметнув угору враз.

–                   Я  знаю,  знаю,  що  за  час.

    Це  коли  перерва  в  нас.

Скрутне положення
—         Віто , скільки сім на сім?
—         Та, здається, 47
—         Ну, а вісім на чотири?
—         Небагато — 44.
А пізніше у спортзалі
Віта подругам казала:
—         В нас скрутне положення,
Бо таблиці множення
Наша вчителька не знає,
Кожен день мене питає

1.- Володю, ти зізнався вдома, що одержав двійку з математики?

– Так.

– Ну і що?

-А нічого, тоді якраз у нас нікого дома не було.

2.-Славіку, дай мені твоєю ручкою пописати.

– А що, твоя зіпсувалася?

– Та ні, вона робить багато помилок!

3.- А ти, татку, в школі вчився?

– Вчився, Андрійку.

– А це правда, татку, що ти одержував погані оцінки?

– Було таке…(чухає потилицю), траплялося.

– Тоді мама правду каже, що я в тебе вдався.

4.- Тату, а чому іде дощ?

– Підеш до школи – дізнаєшся.

– Тату, а у Баби Яги є бабенятка?

– Звідки я знаю?

– Тату, а навіщо коняці грива?

– Запитай у коняки.

– Тату, а мотоцикл любить цукерки?

– Не знаю, я його не запитував.

– Тату, а ти не сердишся, що я тебе про все запитую?

– Що ти, моя дитино! Як можна! Адже, чим більше ти запитуватимеш, тим

більше будеш знати.

5.- Знаєш, матусю, вчителька прохала мене писати розбірливіше! Я не знаю,

що мені робити?

-Тобто, як не знаєш? Пиши розбірливіше.

-Якщо я писатиму розбірливіше, то вона зможе побачити мої орфографічні помилки.

6.- Маринко, чому птахи відлітають у теплі краї?

– Бо як підуть пішки, витратять багато часу.

7.- Тетянко, ти сьогодні не йдеш до школи?

– Ні.

– Чому?

– Тому що вчителька просила, щоб до школи замість мене прийшла ти.

Ми щойно прослухали цікаві гуморески із шкільного життя. А Зараз настав час вручити дипломи про закінчення початкової школи.

1.Є у нас в класі  «чомучка»,

Він – страшенний балакучка.

Про все багато знає,

Всіх він любить і повчає.

Це – хлопчина неймовірних емоцій і мрій

Бондар Андрій

2.Не сумує, а радіє.

Всіх навчить тому, що вміє.

Задачу вирішить він враз,

І жарт придумає на раз.

Жвавий затійник цікавих ігор

Непосидючий помічник

Бульбак  Владислав

3.Дзема Костя в нас боєць,

І в навчанні молодець.

Люблять його всі дівчата.

Липнуть всі, немов та м’ята.

Та він не  гордий і  здається,

На  їх любов  піддається.

4.Він характер крутий має,

Що сказати завжди знає.

А товариш він прекрасний.

Словом,  Підлубний Вадим – хлопчина класний!

5.А Валерій Ходакевич в боксі дуже знатний

В нього теми дуже модні.

Часто ходить в магазин,

Він у нас такий один.

6.Гарно вихована дитина.

Самовіддана, терпляча,

Має добру, гарну вдачу.

Оптимізму не втрачає,

Сварок ніколи не починає.

Це наша Кравченко Таня

7.У класі дівчинка є показна

Танцюристка, спортсменка, артистка.

До усього має хист.

Порядна,  чесна і відкрита-

Цим же вона  знаменита

Це наша Носова Ілона

Майбутня гордість України

8.Добра, ніжна, як хмаринка.

Щедра, щира і старанна,

І працює непогано.

Має умілі рученята

Це наша Громадська Олександра.

9. Ця дівчинка друг хороший

Не страшні їй ніякі пороші

Вчиться досить непогано

Подружка і сестричка для братиків  дуже гарна

Це звичайно Гурковська Анна

10.Гонтар Богдана -  диво, чудо-дитина.

Все про всіх знає,

Та про навчання часто забуває.

А гарні вироби вміло виготовляє.

11.Тиха, мила і привітна,

Дівчинка хороша, світла.

В дружбі щира й бездоганна

Це дівчинка Гонтар Анна.

12.Справедлива, принципова,

Зайвого не скаже слова.

З нею в розвідку підеш –

Нізащо не пропадеш.

Це наша Попова Богдана.

13.Підкладна Віолета  в нашім класі –

Символ скромності й стриманості.

Любить все неординарне,

Мріє про життя безхмарне.

14.Читанням з радістю займається,

краще сонечка всміхається.

Така дитина – справжнє щастя.

Це наша Мельник Ліза

15.Щира, дружелюбна,

Завжди допоможе

Трудолюбива, загадкова

Це Чепой Інна

Що ж тепер, дорогі діти, ви учні 5 класу за літо ще підростете, зміцнішаєте, подорослішаєте і 1 вересня прийдете до середньої школи вже самостійними та наполегливими, а як ви будете виконувати обов’язки школяра ми разом вашим майбутнім класним керівником Бондар Любов Миколаївною та вашими батьками уважно послухаємо.

Ми учні 4 класу, що переходимо до 5, клянемось:

 - прибігати до школи на перший урок з очима, що горять від допитливості.

Клянемось! (разом)

 - З вовчим апетитом поглинати всі знання і переварювати їх до кінця, щоб не було гальма.

 Клянемось! (разом)

- Біля дошки стояти, як кращий воротар, не пропускаючи повз  вуха  жодного питання

Клянемось!

 - Витягувати із учителів не жили, а міцні знання

Клянемось!

- Не доводити вчителів до температури кипіння

Клянемось!

 - Клянемось підтримувати вогонь любові та поваги до вчителів і адміністрації школи.

 Клянемось! (разом)

 - Клянемось з гідністю донести високе звання ”Учень школи” до закінчення навчання!

Клянемось! Клянемось! Клянемось! (разом)

Звуки вальсу завжди змушують замислюватись…Сповнюють душу невимовного почуття чогось особливого, прекрасного і сумного… А мені він нагадав про те, що наша стежина привела нас до того місця, де потрібно нам розлучатися… Моя стежина завершилася, і я мушу повертатися назад, а ви підете далі в нове, світле, незвідане життя. Ідіть прямо, не звертайте вбік, не коріться перед труднощами.

Прощальний вальс

Якщо при годині лихій, мої любі діти,

Ви вчинок зробите дурний, -

Мені боляче стане дуже.

Якщо в в майбутньому житті

Пошану і славу здобудете,

Співатиме у мене душа –

Радість за вас у ній буде.

Якщо ж у годину лиху

Не буде нікого поруч,

Пам’ятайте, у будь-яку днину,

Зайшовши в школу,

У вашої вчительки в будь-який час,

Для будь-кого із вас будуть відкриті двері.

Дорогі діти! Я вдячна вам за те, що ви були в моєму житті, бо не тільки я вас навчала ці 4 роки, але і я вчилась у вас: бути терплячішою, вимогливішою, щедрішою, добрішою. Сьогодні у вас свято, ви прощаєтесь із початковою школою, робите перші кроки у доросліше життя. Але не бійтесь його! Від вас залежить, яким буде це життя. Ростіть діти, батькам на радість, а державі на користь. Будьте гідними громадянами великої української сім’ї!