Творчий звіт

Опис власного досвіду

Тема: «Компетентнісний підхід до організації навчання та ігрової діяльності молодших школярів в умовах модернізації освіти»»

Обґрунтування та актуальність вибору проблеми

Світ у якому житимуть наші діти, зміниться у чотири рази швидше, аніж наші школи.

Віллард Дагетт

Традиційно освіта розглядається як засвоєння учнями певної суми знань, умінь і навичок, зумовлених Державними стандартами та програмами з того чи іншого предмету.

Але ринок праці висуває сьогодні вимоги не стільки до рівня теоретичних знань потенційного працівника, скільки до того рівня відповідальності, професійної компетентності і комунікабельності, яку він може продемонструвати. Тому, щоб бути успішною людиною у сучасному світі, Ще недостатньо володіти певною сумою знань у тій чи іншій галузі. Важливо, щоб дитина, яка закінчує школу і йде у доросле життя, не була пасивним об’єктом впливу, а могла самостійно знайти потрібну інформацію, обмінятися думками щодо певної проблеми з іншими людьми, брати участь у дискусії, знаходити аргументи і контраргументи, виконувати різноманітні ролі.

Таким чином, зміни життя в сучасному світі вимагають і змін мети та призначення сучасної освіти. Знижується функціональна значущість і привабливість традиційної організації навчання, передача «готових» знань від учителя до учня перестає бути основним завданням навчального процесу. Формуються сучасні уявлення про фундаментальність освіти, отримавши яку, людина здатна самостійно працювати вчитися і перевчатися. .

Вчені - дослідники, вчителі - новатори вважають, що у центрі уваги сучасної освіти                

мають бути не стільки навчальні предмети, скільки способи мислення і діяльності                    

школяра. Тобто, необхідно навчити дитину критично мислити, вирішувати складні проблеми шляхом аналізу обставин і відповідної інформації, зважувати і враховувати альтернативні думки, приймати виважені рішення, дискутувати, спілкуватися з іншими людьми.                                                  

Тому для науковців і вчителів актуальним залишається питання, як викладати, і навчати, як вчити та вчитися, щоб зробити ефективним процес навчання?

Наразі склалися і стали досить поширеними три форми взаємодії вчителя та учнів, які у навчально - виховному процесі ґрунтуються на трьох групах методів: пасивного, активного та інтерактивного навчання.

Методи активного та інтерактивного навчання мають між собою багато спільних рис.  Взагалі методи інтерактивного навчання можна розглядати як найбільш сучасну форму активних методів навчання.

Максимально органічною для мене є інтерактивна модель уроку, що дає змогу                       

інтенсифікувати процес навчання, забезпечити особистісно орієнтований підхід,

змоделювати життєві ситуації, створити атмосферу співпраці, творчих взаємин у навчанні.

Клас - це навчальний колектив, - зазначав Л. Занков, - де за умови правильно організованої роботи кожен учень вносить у загальне життя щось своє, оригінальне. Тому формування класу тільки зі слабких учнів позбавляє їх того багатства, яке приносить робота пліч - о - пліч з сильними дітьми, сприяє розвитку у них «почуття неповноцінності», «почуття провини». Для сильних дітей відокремлення від слабких також шкідливе: вони не мають можливості оцінювати себе на будь - якому іншому тлі, крім собі подібних.

Одним з принципів гуманної педагогіки є принцип розвитку усіх учнів - і сильних, і слабких, що є можливим за умов співпраці дітей, різних за рівнем розвитку.

Спільна діяльність моїх учнів у процесі пізнання, засвоєння навчального матеріалу означає, що кожний робить у цей процес свій особливий індивідуальний внесок, що іде обмін знаннями ідеями, способами діяльності. Причому відбувається це в атмосфері доброзичливої і взаємної підтримки, що не тільки дає змогу отримувати нові знання, а й розвиває саму пізнавальну діяльність, переводить її на більш високі форми кооперації та співпраці. «Легше змінити індивідів, зібраних в групі, ніж змінити кожного з них окремо», - писав К. Левін.

Я переконана, що відповісти на виклики часу має саме особистісно зорієнтоване навчання, яке надає кожному учневі, враховуючи його здібності, нахили, інтереси, особистісні цінності й суб’єктивний досвід, можливість реалізувати себе в пізнавальній та інших видах діяльності, створює умови для повноцінного виявлення і, відповідно, розвитку особистісних функцій суб’єктів освітнього процесу.

Сутність досвіду полягає у створенні сприятливих умов для навчання та виховання життєвокомпетентісної особистості, за яких кожен учень відчує свою успішність, значимість та інтелектуальну спроможність

Основна ідея досвіду полягає у ефективному застосуванні ідей для формування творчої компетентної особистості, здатної реалізувати свій потенціал у суспільстві. Розуміння того, що кожна дитина - це особистість, і знайти до неї ключик - то мудрість учителя

Педагог... має подбати про те, щоб якомога більше органів чуття - око, вухо, нюх і смак - узяли участь в акті запам’ятовування. .

За такого дружного сприяння всіх органів в акті засвоєння ви переможете найлінивішу пам'ять. К. Ушинський

Інноваційність моєї діяльності полягає в тому, що особистісно орієнтоване навчання надає змогу кожному учневі, беручи до уваги його здібності, нахили, інтереси, особистісні цінності й суб’єктивний досвід дає можливість реалізувати себе в пізнавальній та інших видах діяльності, створює умови для повноцінного виявлення і, відповідно, розвитку особистісних функцій суб’єктів освітнього процесу. Орієнтація на особистість вимагає від учителя впровадження педагогічних технологій, які включають учнів у активну діяльність, стимулюють до творчого пошуку, розвитку мислення, самостійності, викликають зацікавленість і позитивне ставлення до навчально - виховного процесу.

Практичне застосування Під час вивчення шкільного курсу предметів, як і для зведення будівлі, важливим є ґрунтовний, міцний фундамент, інакше, незалежно від якості подальшого будівництва, споруда не буде міцною. Такий фундамент закладається в початковій школі.

" Не можна пізнати дитину, не люблячи, не поважаючи її гідності. Тільки та школа має майбутнє, яка поважає в дитині Людину. Учительська професія - це людинознавство, постійне проникнення у складний духовний світ людини, яке ніколи не припиняється. Прекрасна риса — повсякчас відкривати в людині нове" - говорив видатний педагог В.О.Сухомлинський. Я не перестаю захоплюватися творчістю, безмежною любов’ю до дітей цієї людини чиї погляди на навчання і виховання дітей завжди були, і будуть актуальними та корисними.

Шлях до учнівських сердець намагаюся знайти через вивчення та впровадження інноваційних технологій педагогічної практики. У своїй практичній діяльності застосовую: диференціацію та індивідуалізацію навчання, проблемний підхід, під час вивчення нового матеріалу, розвиток пізнавальної самостійності школярів, високоморальний і краєзнавчий виховний напрямок навчального процесу, елементи інтегрованого навчання і виховання.

Навчальна діяльність має складну структуру. Для того, щоб у молодших школярів виникло бажання виконувати навчальні завдання, намагаюся провести спеціальну роботу, спрямовану на формування ігрової мотивації, а потім переходити до постановки навчального завдання. Особливо це стосується першокласників, які переступають поріг школи у шість років. Працюючи з дітьми, намагаюся постійно зберігати, примножувати інтерес кожної дитини до школи й навчання взагалі.

Кожна людина, маленька й доросла, має свій внутрішній світ, який слід постійно збагачувати, удосконалювати. Систематичне використання ігрової діяльності допомагає розвивати у кожного учня гнучкість мислення, вчить логічно розмірковувати, нестандартно підходити до розв’язання проблем, думати, самостійно робити висновки.

Сформованість ігрової діяльності є основою для формування спочатку навчальної, а потім й інших видів діяльності.

Так я завжди пам’ятаю слова А. С. Макаренка про те, що «цікава гра схожа на цікаву роботу», тож прагну вміло використовувати її на уроках. Адже гра і є найцікавішим навчанням для молодших школярів. Це не просто розвага, це фантазія помножена  на розум і кмітливість. Наші уроки супроводжуються кросвордами, ребусами, анаграмами, різноманітними естафетами, іграми, а саме: «День – ніч», «Для себе», «Для товариша», «Для вчителя», «Упізнай предмет», «Мовна помилка», «Швидкі долоньки», «Чарівна паличка», «Мовчанка», «Склади загадку» та інші.

радиційні підходи поєдную із мультимедійними засобами. Адже ефекти анімації, звуки, голосовий супровід спонукає учнів аналізувати матеріал, додає «цікаву новизну», що за своїм змістом і формою викладу дає змогу відтворювати протягом короткого часу значний за обсягом матеріал, а також викликати в учнів нові образи, уточнювати нечітко сформовані уявлення.

Вивчаючи теорії розвитку та навчання дітей Л. С. Виготського, С. М. Максименка та Д. Б. Ельконіна, Г. С. Альтшуллера,О. Онопрієнка, О. Пометун  та Л. Пироженко, у своїй діяльності використовую технологію критичного мислення, ТРВЗ (теорію розв’язання винахідницьких задач) елементи мнемотехніки, проектні технології, інтерактивні методи.

Враховуючи психологічні особливості учнів молодшого шкільного віку та рівень їхньої готовності до спілкування застосовувати інтерактивні технології навчання із учнями шестирічного віку, розпочинаю із роботи в парах. Згодом використовую роботу в парах, яка полегшує процес засвоєння учнями програмового матеріалу, викликає інтерес до навчання, розвиває пізнавальну активність та самостійність молодших школярів. Діти вчаться аналізувати інформацію, планувати власну діяльність, самостійно розв’язувати навчальні задачі, продумувати нові ідеї та реалізовувати їх.

Щоб урок був цікавим та результативним, а учні класу вільно висловлювали власну думку на уроках застосовую елементи інтерактивних технологій: «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Асоціативний кущ», «Незакінчені речення», «Кубування».

Скажіть мені і я забуду.

Покажіть мені, і я можу запам’ятати.

Якщо я візьму у цьому участь, я це зрозумію. (Конфуцій)

   Вважаю, що одним із кращих прикладів формування та розвитку життєвих компетентностей учнів є проектна методика, яка сприяє розвитку ініціативи, самостійності, організаторських здібностей, стимулює процес саморозвитку.                                                                                                Вважаю, що одним із кращих прикладів формування та розвитку життєвих компетентностей учнів є проектна методика, яка сприяє розвитку ініціативи, самостійності, організаторсВикористання Використання проектного методу дає змогу реалізувати особистісно зорієнтований підходи в освіті учнів. Самостійне здобування знань, систематизація їх, можливість орієнтуватися в інформаційному просторі, бачити проблему та приймати рішення відбувається саме через метод проектів. Діти виявляють бажання виконувати додаткові завдання під час роботи над проектами: «Чарівний світ казок», «Ой весна, весна, днем красна», «Корінь», «Зимові фантазії», «Буду я природі другом», «Чи холодно ялинці взимку».

                                                                                                                                                                Кожен день: на уроці і в позаурочний час, даруймо дітям радість пізнання нового, радість від дозвілля, радість від навчання і радість творчості.

 Популяризація досвіду

Популяризація досвіду

Ø  Виступ перед слухачами курсів підвищення кваліфікації з теми: «Використання інноваційних технологій для розвитку життєвих компетенцій учнів»

Ø  Участь у конференції, присвяченій В. Сухомлинському.

Ø  Відкриті уроки з метою обміну досвідом з проблеми

Ø  Проведення інтегрованих уроків, уроків з ІКТ- супроводом

Ø  Виступи на засіданнях МО вчителів початкових класів, на засіданнях творчої групи з проблеми «Впровадження інформаційно – комунікативних технологій в навчально – виховний процес»